11 лютого минуло 9 років з дня загибелі Анатолія Васильовича Єрмака Пропоную для читання одне з численних інтерв'ю, які були проведені з Анатолієм Васильовичем. Розмірковуючи над останніми подіями в Україні, шукаючи причини поразки нашої демократії, вкотре (!) за класиками, повертаєшся в минуле. І вкотре разом за своїми великими попередниками розчаровуєшся – історія нас нічому не навчила. Бо на всіх перегонах історії фортуна зраджувала нам, чи ми зраджували їй. Фаталізм приреченості через зраду. Зраду своїй ідеї, обраній справі, державі, народу. Слабкодухість, амбітність, а нерідко і зрада сучасних вождів чи колишніх гетьманів водили великий, працелюбний і волелюбний народ манівцями. Вірний син українського народу Олександр Довженко в безсиллі втамувати біль і оголені нерви, згорівши заради неї (України!) в засланні, в своїх щоденниках прорік: "Біда наша – перевертні". Повний текст статті