Поки частина братчиків "Спасу" голодувала і перебувала на барикадах під Українським домом, протестуючи проти антиконституційного мовного закону, все одно не можна було занедбувати важливу і кропітку роботу з розповсюдження бойового звичаю "Спас" серед українців. Тому інші спасівці в цей час устигли провести два показових виступи й козацькі забави на Київщині. Перший відбувся 6 липня, у п'ятницю на Жуковому острові в Києві, присвячений відзначенню свята Івана Купала. Глядацька аудиторія зібралася хоч не молодіжна, але всім усе одно сподобалося, особливо "нічні шали", де учасники б'ються мішками із зав'язаними очима. А з другим поїхали ми в с. Лехнівку Київської області 7 липня (субота). Ентузіаст популяризації традиційних бойових мистецтв, голова Лехнівської сільської ради п.Володимр, давно нас запрошував до себе. Ми приїхали якраз у влучний момент: село відзначало своє 192-річчя із дня заснування. Показовий виступ захопив увагу лехнівчан і тримав її в напрузі до самого кінця. Після нього від охочих побитися на шаблях чи взяти участь у забавах довелеося ледь не відбиватися. Козацький салют - залп із гармати - був кращим за будь-які феєрверки привітанням на день народження села. Хоч і стомлені активними вихідними і спекою, бартчики й козаки з початком наступного тижня приєдналися до протесту на Європейській площі.