“Ми підійшли до “порогу” генного запасу поколінь, – розмірковував Леонід Безклубий. – Такі нам створювали обставини суспільного життя, протиприродного, вороги наші… Дуже довгою була наша війна за життя. Жити на Світовому Перехресті (у Краю Предків, Землі-Україні) може тільки унікально сильний народ. Ми такі і є. Але багатотисячолітньому ресурсу без поповнення чи повернення хоч на 300 – 400 років до свого Ладу (Інтересу) настає кінець. Нас врятувала не одвойована, а “дарована”, через “гріхи” вражі, незалежність 1991 року. Себто зупинились біля самої прірви в останню мить. Поспішаймо закріпитись. Скористаймось подарунком Долі. Це реально. Укріпимо Культуру досвіду Ладу, будемо багаті. Почнемо з багатства – згинемо. Або будемо багаті всі (крім хворих і ледачих), або згинемо всі: багаті, хворі, ледачі і “так собі”. Та година, про яку писали Боровиківський і Шевченко, припала на нас... Шанс дали ті, хто загинув заради нас раніше, і вони це знали. Вклонимось їм за цей Подвиг. Чи змогли б і ми так тоді? А зможемо сьогодні, коли набагато легше, хоч і небезпечно?”. Леонід Безклубий“Ми підійшли до “порогу” генного запасу поколінь, – розмірковував Леонід Безклубий. – Такі нам створювали обставини суспільного життя, протиприродного, вороги наші… Дуже довгою була наша війна за життя. Жити на Світовому Перехресті (у Краю Предків, Землі-Україні) може тільки унікально сильний народ. Ми такі і є. Але багатотисячолітньому ресурсу без поповнення чи повернення хоч на 300 – 400 років до свого Ладу (Інтересу) настає кінець. Нас врятувала не одвойована, а “дарована”, через “гріхи” вражі, незалежність 1991 року. Себто зупинились біля самої прірви в останню мить. Поспішаймо закріпитись. Скористаймось подарунком Долі. Це реально. Укріпимо Культуру досвіду Ладу, будемо багаті. Почнемо з багатства – згинемо. Або будемо багаті всі (крім хворих і ледачих), або згинемо всі: багаті, хворі, ледачі і “так собі”. Та година, про яку писали Боровиківський і Шевченко, припала на нас... Шанс дали ті, хто загинув заради нас раніше, і вони це знали. Вклонимось їм за цей Подвиг. Чи змогли б і ми так тоді? А зможемо сьогодні, коли набагато легше, хоч і небезпечно?”. Леонід Безклубий Читати повністю Сьогодні день пам`яті цієї незвичайної людини. Хто знав його особисто - згадайте за нього, хто не знав - прочитайте статтю й також задумайтеся. Про нього, його життя, про справу, яку він робив, про наш стан й про вибір нашого шляху у майбутнє. Він доніс до нас мудрість нашого народу, перевірену тисячоліттями, показав, що жити вільним - реально й показав як це слід робити. Пам`ятаймо! І діймо! -- [Доповнено] Почав заповнювати родовід Леоніда Безклубого, пропоную усім бажаючим доповнити його інформацією про нього та його предків, хто чим знайде. Це буде першим кроком до осмислення його життя, життя його роду й загального нашого розуміння поточного моменту. [Доповнено 2] Знайшов раніше стврений запис родоводу пана Леоніда, переніс у нього свої записи: родовід Леоніда Безклубого