work news gallery interesting forum
14 грудня, п'ятниця, 2018 р.Б.
Козак бідним не буває.

Козак бідним не буваєКозак сьогодні – це далеко не самі лиш історично-етнографічні чуб (на жаргоні – оселедець) та шаровари для заробляння грошей. Власне, це взагалі не «оселедець» і не шаровари. Саме тому «Главред» вирішив дослідити питання: як стають сучасними козаками?

Козак бідним не буває

Козак бідним не буває

Ольга Годованець, журнал «Главред»

На календарі 14 жовтня – Покрова. Крім початку сезону весіль, це насамперед той день, який порядне українське чоловіцтво вважає днем воїна, днем козака

Козак сьогодні – це далеко не самі лиш історично-етнографічні чуб (на жаргоні – оселедець) та шаровари для заробляння грошей. Власне, це взагалі не «оселедець» і не шаровари. Саме тому «Главред» вирішив дослідити питання: як стають сучасними козаками?

Універсальний воїн

Козак – і так було від самого початку – насамперед, хранитель духу, духу цілого козацького роду: хитрого, простого, волелюбного, зірвиголового, підступного, зрадливого, заможного, мудрого, жартівливого, розбишацького, але козацького. Це був рід, у якого позичали гроші англійська корона та який запрошували до двору іспанські королі. Козацтво нарівні боролося з найкращою у XV–XVII століттях татарською легкою кіннотою, перемагало найкращу піхоту світу – яничар, протистояло найкращій важкій кінноті – польським «кривавим гусарам».

Дедалі більше українських юнаків воліють бути спасівцями та гопаківцями, аніж каратистами та самбістами

Козак був учнем у старшого за себе й прикладом – для меншого. Приклад подавав своїми вчинками, а життєву мудрість – козацький звичaй – переказував у колі молодших побратимів. Козацька традиція

Кажуть, сьогодні козацький звичaй перервався – бо давно не стало дідів, які б переповіли своїм уже правнукам правила козацької гри (а це філософія цілого життя!). Бо козаками не народжувалися, козаками ставали, передаючи звичай із уст в уста. «Я думаю, що насправді козаком може бути і негр, і араб, і жид – говорить Руслан на прізвисько Прорва. – На той час, коли процвітало козацтво – це була суміш крові, у кого вкрали дітей – забирали на Січ, а крали по селах немало. Але бути сучасним козаком, думаю, треба мати досить-таки потужну суміш патріотизму, справедливості, честі, совісті, бути достатньо хитрим і мати хорошу фізичну підготовку. Без цього козака не може бути». Своє назвисько – Прорва – чоловік отримав, коли пішов у перші козацькі походи, під час яких з’їдав усе, що бачили очі. Руслан – родом з села з-під Києва, який п’ятнадцятирічним юнаком приїхав до столиці й не соромився говорити, як усі, «па-правільнаму», – на початку 1990-их долучився до звичаєвого козацького руху завдяки своєму вчителю, Валерію Гонтару, який викладав українську літературу в технікумі.
Руслан Павлюк (Прорва)

Сам звичаєвий козацький рух починався з Одеси у 1989 році, зокрема з Леоніда Безклубого (відійшов у вічність на початку цього року. – Ред.), до якого, у свою чергу, правдивий козацький звичАй дійшов через його діда – Григорія Чорного, а він переповів його далі. Звичай ніколи не записували на папір, бо козаки вважали написане – мертвим. «Звичай – це було виховання, – пояснює Прорва. – Не має підручників, є приклад батьків».
Звичаєвий козацький рух починався у 1989 році з одесита Леоніда Безклубого (сидить по середині)

Ніндзя-черепашка чи Козак?

...Сидячи днями в одній київській кав’ярні в товаристві довелося почути одну розмову. Люди, які щойно завершили обговорювати справи, пов’язані з початком зйомок нового аматорського кіно на казку Сашка Лірника «Про Чорного Козака», розговорилися кожен про своє. «Маю восьмирічного сина, – почав чоловік на ім’я Сергій Афанасьєв, який на час зйомок погодився бути водієм, а сам – сорокарічний підприємець середньої руки. – Хлопець має рости з кулаками й з головою – я так вважаю! Чи є якась своя організація, куди можна віддати дитину?», – спитав він у свідомого й знаного київського козака Василя Середенка, який у майбутньому фільмі гратиме головного героя. Василь стенув плечима: «для таких малих дітей, ні, їх нема куди віддавати. Маємо проблему середовища, де формуватися дитині».
Сергій як батько зіткнувся з труднощами – куди віддавати сина, аби той не бродив вулицями Троєщини й не гаяв дарма час. «Вожу його в секцію ай-кідо, їздимо в Палац спорту, завожу сина в зал, він має кімоно, все чікі-пікі, а на вівтарі в залі стоїть китаєць. Підсвідомість каже: хлопці, а де ж наш символ, де наш ідол? Шукав-шукав-шукав… А нема куди піти!»
Насправді, де вчать хлопчиків і юнаків українських бойових мистецтв, для багатьох батьків питання актуальне, і залишається без відповіді. «Але підходити до виховання дитини як козака просто як до виховання в залі – це досить вузько й неправильно. У залі козака не зробиш!», – переконаний Дмитро на прізвисько Жила, яке йому дало товариство в тих самих походах, що й Прорві, але тут – через нелюдську витривалість чоловіка. Жила зараз працює та ростить двох синів: старшого Богдана – чотирьох років, і меншого Ярослава – одинадцяти місяців. Але в нього теж свого часу виникла проблема з «китайським» (скоріше, «японським») питанням.
«Малий надивився мультика про ніндзя-чрепашок і все: «я ніндзя-черепашка», – кричить, – «давай битися!». Зараз він уже так не говорить, а твердить, що він – козак, і знає, що це набагато краще. Але який ідеал виховується в дитини в сім’ї, у суспільстві, якщо вона про козаків нічого не знає, а з екрану телевізора бачить тільки чужих черепашок, або чужих індійців, або ще когось? Хіба в дитини виникне запитання, що таке козацтво, що таке «Спас», що таке «Гопак», якщо їй змалечку про це не втовкмачувати в голову?! А козацьке виховання – це не тільки бойова система, це – спосіб життя. Тут головне – спадковість поколінь, щоб діти вчилися на прикладі своїх батьків, своїх дідів і бабів.
А в батьків, як правило, сьогодні немає часу, формуванням світогляду дитини натомість займаються садочки, школи тощо. Козаччина, яка завжди була форпостом для свого народу, нівелюється, бо нашим дітям сьогодні дається пацифістське виховання – зварили куліш, потанцювали, поспівали й усе. Тому я та мої друзі займаємося козацьким вихованням наших дітей самостійно».
Вадим Васильчук, отаман, спасівець, любить працювати з дітьми

Виховувати дітей самостійно означає, що школи козацького бойового звичfю в Україні є, але вони закриті, закриті для сторонніх дітей. У них займаються тільки ті, хто входить у козацьку громаду. Як можна знайти такі навчальні заклади? Через тих, хто входить у товариство. Але найбільша проблема навіть закритих шкіл – це відсутність достатньої кількості дітей одного віку. «Діти, як правило, вчаться у середовищі своїх однолітків. Тому козацьке виховання впирається у проблему середовища – немає місця, куди можна прийти поспілкуватися, – пояснює Жила. – Держава не зацікавлена у тому, щоб у нас росли козаки, їй вигідніше бутафорне козацтво, яке сперечається за розмір лампасів та якою має бути матня».
Але звичаєві козаки тим часом знають дуже простий вихід з такої ситуації. «Сила козацького духу більше загартовується у щоденній роботі, а не в щоденних тренуваннях, – підсумовує Дмитро. – По ній видно, хто є хто і як кого називати».

Шпаргалка для батьків

Натомість Вадим Васильчук, якому 25 років – менеджер видавничої справи, отаман, побратим та майбутній магістр історії в одній особі – викладає Спас у Києво-Могилянській Академії, переконаний, що проблема середовища вирішується легко: ти його формуєш сам, і сам змінюєш! «Бо козак завжди гуртує навколо себе людей. Він за природою своєю має так робити», – пояснює молодий козак без прізвиська (правда, у школі, було, ровесники колись прозвали Вадима «незалежна Україна»).
Козацтво для київського хлопця почалося з історичних книжок про Україну. А Спас, яким Вадим займається понад десять років, це не школа бойового мистецтва в традиційному розумінні Сходу, а козацький бойовий звичай, як Бойовий Гопак, Рукопаш Гопак чи Хрест. За цей час братчики створили програми тренувань, вишколів та навчань, і їхня школа – єдина в Києві відкрита школа Спасу. Учнями є переважно вже студенти – і хлопці, і дівчата. Тут регулярно відбуваються тренування й час до часу братство гуртом виїжджає в табори для бойового вишколу.
Але фізичне виховання козаків відбувається не зовсім так, як у східних системах: підйом, зарядка, певні вправи, дихання тощо. Потрібні фізичні навички козак отримував у роботі. «Козацтво – це ж життя, це принципи, які ти обрав і яких дотримуєшся щодня», – пояснює Вадим.

Відчуття чоловічого духу

До принципів, до речі, належить і вигляд козака. «Він має чітко підтримувати свою зовнішність», – кидає між іншим Прорва.
- Чи належить до зовнішності чуб? – перепитую в Жили.

- Так, чуб надає агресивності. Чуб – це ознака воїна, – пояснює мені тонкощі козацької перукарської справи Дмитро, який ніколи в житті не вистригав собі чуба. – Зараз ніхто не воює, тому ніхто не має права носити оселедець. Чубами нині заробляють гроші.

Чуб, до речі, колись вистригали лише запорожці. Могли вистригати спереду, могли і на маківці. Бо робили це тільки ті, хто дав собі обітницю не одружуватися і не мати сім’ї, тому що завданням такого козака був захист свого народу, своєї Землі-Матері.

Судячи з того, скільки українських юнаків починають носити чуба, на цій землі поволі знову збирається добра козацька ватага! То хто сказав, що нині нема де вчитися бути козаком і що перервано звичай?
Знакові місця для козака (карта):
Козацькі свята:

14 жовтня – Покрова

22 грудня – Звичаєвий козацький Новий рік

7 січня – Різдво

30 березня – Теплого Олекси (свято для дітей)

6 травня – Курган Леля (свято вшанування жінок)

19 серпня – Спас
Школи / системи козацького бойового звичаю:

Спас у Києві

(Дмитро Рябий на прізвисько Жила, Олександр Корнієнко, Вадим Васильчук) та Запоріжжі (Олександр Притула)

Бойовий гопак у Львові (учитель Пілат)

Клуб бойових мистецтв «Характерник», Чорнобаївська січ на Буковині (тренер Валерій Чоботар на прізвисько Гатило)

Хрест у Тернополі (провідник Владислав Дрозд)

Вежа у Донецьку (школа дитячого козацького виховання Вадима Задунайського)

Що означає жити за козацькими звичаями? Дещо з козацьких постулатів:

КОЗАК – ЗАХИСНИК ЗЕМЛІ-МАТЕРІ!

Що означає: найсвятіше для козака – рідна земля, край, батьківщина, а не держава чи інше політичне утворення

НЕ ДОПУСКАЙ ЗВЕРХНОСТІ У СОБІ І НАД СОБОЮ!

НЕ УБИВАЙ ВОРОГА ДО КІНЦЯ – ЗНИЩИШ ВОРОГІВ, ЗОГНИЄШ САМ!

КОЗАК ХРСКЛОВОМ ЗЧЕП ЗВЕРХНИКА.

Що означає: нема чого розпускати кулаки, коли перемогти можна влучним словом

РЯТУЮТЬ ВОЗИ І ТЕРЕЗИ!

Що означає: допоки діло не дійшло до війни, вирішуй проблему політичними методами, коли війна неминуча – рятують мури (у козацькому таборі вози відігравали функцію оборонних мурів)

У РОБОТІ, ЯК У БОЮ – І В БОЮ, ЯК У РОБОТІ

КОЗАК – ОБОВ’ЯЗКОВО БАГАТА ЛЮДИНА!
Спортивний інвентар для тренувань з бойових мистецтв:

(для бойового тренування): тренувальні шаблі, списи, ножі

(для таборів, вишколів): стандартний набір туриста, плюс стрейкбольна зброя

(одяг для тренувань):шаровари (тканина для спецодягу, джинс)
козацький пояс (тканина) на 6-12 ліктів, яким підперезують стан (стримує вібрації внутрішніх органів під час боротьби, при кидках та ударах)
футболка проста
кеди/боксерки/борцовки
накидка (легка з грубої тканини сорочка з короткими рукавами)
вишиванка (для парадових виступів)

(засоби захисту під час спарингу):
рукавички
щитки/накладки
ракушка
бинти еластичні (на руки, ноги, капу)
шолом захисний
протектор на груди

Фото: Олександр Пресіч, Михайло Марків, Ольга Годованець, Ромко Малко, з особистого архіву Василя Середенка, PHL

Поділитись
| додано: 15/10/2008 | root |
Новини
06 січ.
Де не стоятиму - вистою
17 вер.
18 вересня 2013 року відбудеться відкрите засідання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору
04 вер.
Наливайченко просить Генпрокуратуру захистити права реабілітованих жертв політичних репресій
24 лип.
Щорічний мистецький захід "Толока в Легедзине" цього разу 10 серпня 2013 р.
24 лип.
24 липня 2013, Київ, Майдан Незалежності. ПЕРШИЙ ФЛЕШМОБ-ЗАПРОШЕННЯ НА ЕТНО-ФЕСТИВАЛЬ "ЖНИВА 2013. ДОМОТКАНЬ"
22 черв.
Музей Івана Гончара - 22-23 червня, фестиваль «КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ»
22 черв.
Музей Івана Гончара - 22 червня, відкриття виставки «Микола БУДНИК – майстер, художник, поет»
22 черв.
Музей Івана Гончара - 20 червня, відкриття виставки Надії Вінарської-Марченко «Я СВІЙ ЧАС У ВИШИВКАХ ЛИШАЮ...»
15 квіт.
ПРЕС-РЕЛІЗ - В МУЗЕЇ ІВАНА ГОНЧАРА - 16 КВІТНЯ 2013 РОКУ О 17:00 відбудеться творчий вечір ЛІРНИКА ЯРЕМИ
13 квіт.
Вільна дискусія "Сила ненасильницького спротиву. Спогади про Норильське повстання 1953 р."
13 квіт.
24 квітня 2013 р., 11:00 Будинок Вчителя. Круглий стіл, присвячений 95-й річниці Української Держави (Гетьманату П.Скоропадського)
20 лют.
АКЦІЯ Громадського об’єднання «Українська Справа» «ХОЧЕМО ЧИТАТИ ПРЕСУ УКРАЇНСЬКОЮ»
31 січ.
"Патріотами не народжуються, а стають", – Вадим Васильчук
18 січ.
Допоможи встановити меморіальну дошку воїнам Армії УНР
20 груд.
У Харкові міліція затримала 22-х учасників ходи на підтримку Павліченків
14 лист.
They are not killers! - справа Павлiченків.
Внески товариства та благодійні внески людей, які хочуть підтримати нас і нашу діяльність.
 
maidan.org.ua
Дитячо-юнацький еколого-туристичний клуб <Екотур>
Контакти:
Для запитів:question(at)spas.in.ua
Осавул БКБЗ"Спас":vadymyrko(at)spas.in.ua
 +38 (063) 841 44 60
Прес-служба:press(at)spas.in.ua
 +38 (093) 648 11 50
Діяльність | Новини | Світлини | Цікаве | Форум
Події | Спорт | Вишколи | Культура | Контакти
 Розробка та дизайнування - "web-design samsobisam"