Після відвідання давньої фортеці Чучин та збудованого на її місці меморіалу загиблим на Букринському плацдармі воїнам Червоної Армії, сіл Великого Букрина та Трахтемирова (від якого доречі офіційно лишилося лише до десяти хат) Братство козацького бойового Звичаю "Спас" з друзями повернулося до господи козака Василя, який вже відправляв перших людей на початок смуги перешкод...

Повернувшись до села (Великого Букрина), учасники мандріви випробували свою витривалість, вмілість, спритність, влучність і взагалі все що можна випробувати в нашому тілі на смузі перешкод…і випробували всі до одного, незважаючи на вік, зріст чи стать.

Варто зауважити, що з половину всіх елементів смуги складають природні формування, адже ця територія добряче перерізана потічками та глибочезними ярами, які утворюють заплутані лабіринти.

Починається випробування з невеликих перешкод, які можна просто перескочити чи під якими можна просто пролізти…з кожним кроком ці завади стають все вищими та все складнішими, а сил звичайно ж, стає все менше.

Найважчою перешкодою на всій смузі виявився перехід по звичайнісінькій сосні метрів з 6 завдовжки…і все би нічого, якби під тою сосною не було яру глибиною з ті ж 6 метрів.

Трішки затримавшись на данному етапі, братчики та запрошені гості з парою набитих синців вирушили до стовпчиків-сходинок, які спукалися до перелазу з колючим дротом.

І нарешті всі дісталися до останнього етапу: стрільби зі спортивної зброї.

Набоїв та мішеней вистачило на всіх, аби навчитися елементарним правилам поводження зі зброєю та стрільби в положеннях стоячи, з коліна, та лежачи.

Добряче попотівши на смузі перешкод (подякуємо козаку Василю та місцевим громадам за її побудову і надання нам в користування) всі мигом опинилися біля загального столу, де вже чекав на всіх смачний куліш.

Смачного! Фотозвіт дивіться тутечки.