|
В останній день фестивалю «Гайдамака» Братство козацького бойового Звичаю "Спас" зраночку ходило до церкви відзначити День святої Покрови.
А пізніше, увечері, у Центрі культури і мистецтв СБУ почався святковий концерт, що мав назву «Покрова – мати українського воїнства», який спільними зусиллями зробили братчики та Всеукраїнський журнал "ПРО".
Фотозвіт дивіться тутечки. В останній день фестивалю «Гайдамака» Братство козацького бойового Звичаю "Спас" зраночку ходило до церкви відзначити День святої Покрови.
А пізніше, увечері, у Центрі культури і мистецтв СБУ почався святковий концерт, що мав назву «Покрова – мати українського воїнства», який спільними зусиллями зробили братчики та Всеукраїнський журнал "ПРО".
Це було свято бойового Звичаю і української пісні та ще й в такому символічному місці – Палаці культури та мистецтв СБУ, керівництво якого з радістю пішло назустріч організаторам…
Спільними зусиллями була створена програма вечору, що включала в себе і показові виступи козаків, і виступи музичних колективів.
Почалося дійство з молитви за українське воїнство (адже на Січ приймали лишень християн) та невеликого культурно-історичного екскурсу.
А далі почергово своїми виступами радували глядачів козаки та музики.
Цього вечора на сцені можна було побачити показові бої не лише представників спасу (Братство козацького бойового Звичаю “Спас”), але й рукопашу гопак (секція при НаУКМА).
Ці показові були не просто демонстрацією бойової техніки, вони передавали козацький дух та запал, вони показували справжнє козацьке життя з його проблемами й негараздами, але водночас з невмирущим козацьким почуттям гумору та дотепності.
Глядачі мали змогу подивитися на те, як козак, починаючи з випрацьовування найпростіших вправ, ставав пізніше справжнім козаком і проходив найважче і найцінніше для нього випробування – перевірку боєм…і звичайно ж, не кожен це тренування проходив залишившись живим…
Іншого разу гості фестивалю бачили козацьку раду, де два курені щось між собою не поділили, як завжди буває в нашій країні, і почали між собою сутичку зі зброєю…лише мудрий отаман зумів зупинити той розбрат і помирити козаків, які в кінці-кінців зрозуміли свої помилки, побраталися та символічно обмінялися зброєю.
Музичне ж дійство було побудоване таким чином, щоби глядач міг від сучасності повернутися до минувшини.
Першим виступати вийшов молодий гурт «Слов’янський Устрій», який радував професійними гітарними рифами та глибиною текстів.
Далі ініціативу перехопив гурт «ЧарЗілля», родзинкою якого є поєднання важкої музики з фольклорними текстами. І якщо «СУ» дав чудовий старт та приємно здивував глядачів, які просто не очікували почути таку музику, то «ЧЗ» просто приголомшив слухачів своєю стилістикою та харизмою.
Далі вже «розігріту» публіку підтримували в гарному настрої музиканти з Етно-Рок Фундації «ТаРУТА», молодого колективу, який складається з професійних музикантів, відомих співпрацею з Олегом Скрипкою, Мандрами, Red Cardell. Інтелектуальність і ліричність тестів не залишили байдужим нікого й спонукали слухачів до танцю.
Завершували ж музичне дійство «Українські Барви» - гурт світового рівня, який представляє Україну на міжнародній арені. Й хоча гурт виступає в акустичному складі, виконання українських пісень як в класичному варіанті, так і в авторській обробці від квік-степу до рок-н-роллу, здійняло просто шквал емоцій і примусило практично весь зал здійнятися до танцю та почати водити хороводи. Прощаючись з глядачами, солістка гурту Оксана Стебельська зізналася, що такого танцювального подарунку вони ще ніколи не мали. Проте глядачі не могли відпустити музикантів та просили виступити «на біс». Завершували ж свій вступ «Українські Барви» по-козацьки – із шаблею у руках.
Показові виступи Спасу та Гопаку засвідчили, що яким би не було воїнське життя, в разі необхідності, кожен вояк вставав в одну лаву, пліч-о-пліч зі своїми вчорашніми противниками в бійці чи суперечці, проти свого ворога…ставав в бій не на життя, а на смерть…
Саме тому, усі учасники фестивалю, усі до одного глядачі закривали концерт хвилиною пам’яті на честь всіх загиблих воїнів – синів України – усі разом, зі свічками у руках…
Якщо можна говорити про відчуття камерності в доволі великому приміщенні, то саме таке враження було в глядачів, які прийшли на концерт.
Уперше в українській історії провівши концерт націоналістичного спрямування в стінах СБУ, ми всі довели: настрій свята формує не конче численність натовпу, а запал людей, які об’єднуються у своїй радості та прагненні робити благо.
Ще довго пісня концерту глядачі не розходилися, адже бажали сфотографуватися з музикантами та козаками, сучасними продовжувачами бойового Звичаю.
Братство козацького бойового Звичаю “Спас” дякує:
Всеукраїнському журналу «ПРО», ГО Центру національного відродження м. Києва, керівництву Академії СБУ та Палацу культури та мистецтв СБУ, особисто Аліні Шпак, козацьким громадам Києва та Київщини, особисто Василю Середенко , козакам з Чернівецької Січі, особисто Валерію Чоботарю, Каналу «24» та особисто Юлії Даценко, компанії «UKRmusic» та особисто Валентині Костенко, Radio Rock`s Україна, порталам СУМНО та ВИДЕЛКА , Національному університету "Києво-Могилянська Академія” ,діючій при ньому секції „Рукопашу гопак” туристичному клубу Скіфи та Національному альянсу, глядачам, музикантам та всім, хто прийшов, щоби проявити свою громадську та громадянську позицію.
Фотозвіт дивіться тутечки.
Ще раз зі святом, Україно!
|
