В додаток до вітання, приводимо статтю з щоденної газети "Україна Молода" про святкування Козацького нового року.

Застава в селі Букрин зустріла Новий рік власноруч спеченим хлібом та екзотичними фруктами

У печі домліває борщ, підходить тісто у діжі. Жінки і діти прикрашають рушниками стіни, завішені старовинною зброєю. На одній iз них — картина «Козак Мамай». Усі в українських святкових строях. Це на козацьку заставу в село Великий Букрин на Київщині з'їхались козаки зі своїми сім'ями, щоб зустріти за звичаєм Новий Рік, дітей традиції навчити та й самим пригадати, як треба.

Щоправда, замість традиційного Дідуха з останнього житнього снопа, прикрашеного різнобарвними стрічками, горобиновим намистом і всілякою випічкою, стоїть ялинка, а екзотичні банани, мандарини, ківі на святковому столі контрастують на тлі інтер'єру козацької хати, вишитих рушників, запашних українських страв. І приїхали козаки в Букрин не на конях та возах, а на власних авто. Та все ж, сповідуючи традиції козацтва, ці люди уміють гармонійно поєднати їх із сучасним життям.

Жінки пораються біля печі, на столі з'являються різні страви: тут і капуста-пелюстка, і запечена у печі курка, і тушкована картопля, і обов'язкова кутя. Чоловіки непомітно кудись зникають, забравши із собою кожуха. Знаходжу їх у ліску за хатою, на галявині. Здогадуюсь: іде репетиція вистави про Козу. А коли зовсім стемніло, а в хаті майже все було готове для свята, раптом до кімнати вбігла Коза – брикаючи, вистрибуючи, буцаючи оточуючих рогами, падала на підлогу, сіпаючи ногами, знову підводилась, за сюжетом пісні, і знов стрибала-вистрибувала, а потім, зовсім захекана, втягла в кімнату мішок із подарунками. Скільки ж захоплення було в очах дітлахів! Найперший даруночок дістався маленькому Богданчикові, який так перейнявся появою Кози, що аж заплакав.

За святковою вечерею батьки співали старовинних козацьких пісень, а діти заворожено слухали. За вікном лунали постріли гармати на честь свята, а потім святковий феєрверк. Тут теж не обійшлось без віянь сучасності. Зокрема, привезеної з міста піротехніки. Усіх вразив винахід: коли до колеса звичайної прялки прив'язані петарди запалили, колесо завертілося барвистими вогнями, освітивши все подвір'я.

У печі вже дозрів хліб на капустяних листках, і аромат гарячих паляниць наповнив хату. Хліб вийшов смачний, «на вдачу», як кажуть старі люди. І далі вже з хлібом і кутею, весело і гамірно повели Козу в інші козацькі хати.