work news gallery interesting forum
18 грудня, понеділок, 2017 р.Б.
9 - 10 березня Україна святкує Шевченківські дні.

9 березня виповнилося 195 роки з дня народження Великого Кобзаря українського народу Тараса Григоровича Шевченка.
З цієї нагоди, прес-служба Братства козацького бойового Звичаю "Спас" підготувала добірку робіт великого митця не тільки слова, а й пензля.








Роботи Т.Г.Шевченка
Судня рада
Під зображенням зліва дата і підпис автора: 1844. Т. Шевченко.
Посередині назва: СУДНЯ РАДА.
Зліва від неї пояснювальний текст Шевченка до офорта: Отаманъ сбира насело громаду колы що трапиця незвичайне на раду и судъ, коло оранды або на майдани, громада, порадывше и посудывше добре и давше миръ ворогамъ чито кару, розходыця пьючи почарци позвовои.
У Києві
У Києві. Папір, офорт 17,6 ? 25,7; 22,3 ? 30; (36 ? 44,3). [III — 6 — 7. VI 1844.
Зліва внизу рукою Шевченка вигравірувано дату і підпис: 1844 || Шевченко.
Під зображенням посередині назва: у Кыеви.
Цей офорт в листах Шевченко називав «Печерська Київська криниця».
Дата виконання офорта уточнена на підставі листа Шевченка до О. М. Бодянського від 6 — 7.V 1844 р.
Попередні місця збереження описаного примірника: ЧМТ — № 436, ЧІМ, ІТШ, ГКШ.
1911 р. експонувався на виставці художніх творів Т. Шевченка у Києві (Каталог, № 72).
Офортна дошка належала К. Свідзінському, а після 1855 р. знаходилась в бібліотеці Красінських у Варшаві. Сучасне місцезнаходження цієї дошки не встановлено.
Автопортрет
Автопортрет. Папір, туш, перо (22,7x18,4). [Яготин]. [23 — 26.ХІ] 1843.
Справа внизу тушшю рукою автора дата: 1843, нижче, в центрі, тушшю підпис автора: Т. Шевченко.
Дата уточнена на підставі листа В. М. Рєпніної до Шарля Ейнара від 27.I 1844 p., де вона згадує про те, що Шевченко присвятив їй поему «Тризна», вступ до якої був написаний ним і прочитаний 11 листопада 1843 р. Через кілька днів після цього Шевченко виїхав з Яготина на 10 днів і, повернувшись (орієнтовно 23.XI 1843 p.), подарував В. М. Рєпніній поему «Тризна», пообіцявши наступного дня подарувати ще свій автопортрет: «Шевченко отдал мне тетрадь, всю писанную его рукою, и сказал, что к этой рукописи принадлежит еще портрет автора, который он и вручит мне завтра» («Русские пропилен», т. II, М., 1916, стор. 203 — 221).
На підставі зіставлення окремих даних в цьому ж листі В. М. Рєпніної можна вважати, що автопортрет був подарований не пізніше 26.XI 1843 р. (там же).
Підтвердженням того, що портрет був дійсно вручений Шевченком В. М. Рєпніній, може бути її лист до М. К. Чалого від 10.I 1881 p.: «У меня находится портрет Шевченко, сделанный им самим» («Киевская старина», 1897, кн. II, стор. 171).
Попередні місця збереження: власність В. М. Рєпніної, Є. М. Орлової.
1939 р. експонувався на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 140); 1948 р. — на виставці російської графіки в Державному музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна у Москві.
Портрет Пантелеймона Олександровича Куліша
Портрет Пантелеймона Олександровича Куліша. Полотно, олія (40,3 ? 32,2). [V 1843 — I 1847].
Зліва внизу олійною фарбою підпис автора: Т. Шевченко.
Цей портрет знаходився серед малюнків, значна частина яких 1847 p., під час арешту Шевченка, потрапила до III відділу і була повернена художнику після заслання, про що свідчить його розписка від 29.I 1859 р. В описі проданих на аукціоні 7 травня 1861 р. картин та малюнків Шевченка, складеному М. М. Лазаревським, позначено, що «портрет Кулиша (масл. крас.) не окончен...», куплений Маркевичем за 5 крб. (ІЛ АН УРСР, відділ рукописів, інв. № 1540).
До «Каталога музея украинских древностей В. В. Тарновского» портрет був внесений під назвою: «Голова молодого человека, — по-видимому, Кулиша в молодости».
В. В. Тарновський придбав його у Білозерської, про що згадує В. П. Горленко в листі до О. М. Лазаревського 4 жовтня 1887 p.: «Из новых его приобретений укажу еще на последний, неоконченный труд Шевченко, подаренный ему Макаровым... и купленный у Белозерской подмалевок удивительного портрета молодого Кулиша, того же Шевченка» (Д. Іофанов, Матеріали про життя і творчість Тараса Шевченка, К., 1957, стор. 131).
Датується часом зустрічей Шевченка з Кулішем від червня 1843 до січня 1847 р.
Попередні місця збереження: власність О. В. Маркевича, Білозерської, ЧМТ — № 428, ЧІМ, ГКШ.
1929 р. був експонований на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 24, № 9).
Вдовина хата на Україні
Вдовина хата на Україні. Папір, олівець (22,7 ? 29,5). [V — X 1843].
На звороті зліва вгорі олівцем напис рукою Честахівського: Вдовина хата на Україні. Під такою назвою цей рисунок внесений Честахівським до його списку за № 116.
В літературі зустрічається різне датування цього рисунка — від 1843 до 1847 p.: 1843 — 1844 (М. Г. Бурачек, Великий народний художник, К., 1939, табл. XXI); 1843 — 1847 («Каталог малярської творчості Т. Г. Шевченка, експонованої в Галереї», X., 1934, стор. 14); 1844 — 1847 (М. М. Калаушин, Т. Г. Шевченко в портретах и иллюстрациях, Л., 1940, стор. 82); 1846 (І. Т. Кошовий, Т. Г. Шевченко у Києві, К., 1941, стор. 19).
Попередні місця збереження: ЧМТ — № 197, ЧІМ, ГКШ, ЦМШ.
1939 р. експонувався на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 162).
Видубецький монастир
Видубецький монастир. Папір, олівець (17,6 ? 26,1). [Н. п. X 1843].
Характер пейзажу та листи В. М. Рєпніної до Шарля Ейнара дають підставу вважати, що рисунок виконано влітку до жовтня (до приїзду Шевченка в м. Яготин) (див. «Русские пропилен», т. II, М., 1916, стор. 203 — 221).
Зважаючи на розмір та якість паперу, можна припустити, що рисунок виконано на одному з аркушів, вирваних з альбома 1839 — 1843 pp., ще до нумерації його сторінок.
Попередні місця збереження: власність Л. М. Жемчужникова, І. Н. Терещенка, РМ, ІТШ, ГКШ.
1911 р. експонувався на виставці художніх творів Т. Шевченка в Києві (Каталог, № 65).
Портрет Маєвської
Портрет Маєвської. Полотно, олія (41,5 ? 35,7). [Н. р. V] 1843.
Зліва над плечем олійною фарбою підпис автора і дата: Т. Шевченко || 1843. Зображення в овалі.
Прізвище портретованої особи визначив колишній власник цього портрета В. П. Горленко (див. «Киевская старина», 1888, кн. VI, стор. 82).
Попередні місця збереження: власність В. П. Горленка, Ф. Ф. Кундеревича, ВІМШ, ГКШ.
1911 р. експонувався на виставці художніх творів Т. Г. Шевченка в Києві (Каталог, № 36); 1951 р. — на виставці образотворчого мистецтва Української РСР у Москві (Каталог, стор. 104); 1954 р. — на виставці образотворчого мистецтва Української РСР, присвяченій 300-річчю возз’єднання України з Росією (Каталог, стор. 17).
«Сліпий» («Невольник»)
Сліпий («Невольник»). Папір, сепія (14 ? 11,1). [Н. р. V] 1843. Малюнок на обрізаному аркуші.
Зліва внизу дата і підпис автора: 1843 Т. Шевченко.
Оригінал, що належав О. В. Капністу, згорів у 1919 р. в с. Михайлівці (нині Лебединський р-н, Сумської обл.) під час пожежі його маєтку. Опис і репродукція подаються за фотографією, зробленою у 1918 р. під час експонування оригіналу на першій виставці української старовини в м. Лебедині (Каталог, стор. 17, № 172).
Як цей малюнок, так і його варіанти передували однойменній поемі Шевченка.
Малюнкам відповідають такі слова поеми «Сліпий», що вийшла друком в 1845 p.:
«Отак на улиці, під тином,
Ще молодий кобзар стояв
І про невольника співав.
За тином слухала Ярина»

(т. І цього видання, стор. 286).
В літературі зустрічається під назвами «Молодий кобзар» («Малюнки Т. Шевченка», вип. II, Пб., 1914, № X), «Бандурист» («Каталог малярської творчості Т. Г. Шевченка, експонованої в Галереї», X., 1934, стор. 21); «Хлопець грає на бандурі» (Л. Карачевська, Виставка Т. Шевченка, Чернігів, 1930, стор. 19, ч. 2, № 19).
На звороті етюди до картини «На пасіці», ескізи і начерк
На пасіці
На пасіці. Полотно, олія (53 ? 41). [Н. р. V 1843].
До реставрації картини на звороті був напис, що невірно пояснював зміст картини: Dziewczyna rozmawiaja;ca z kozaklem. Obrazek malowany przez Szewczemke 1. Нижче іншою рукою: Szewczenko (див. матеріали реставрації в фондах ДМШ). Зараз полотно дубльоване.
Картину датовано за етюдом до неї (див. № 295), що знаходиться на звороті малюнка «Сліпий» («Невольник») з авторською датою 1843 р. (див. № 77, а також ескіз № 293 та прим. до № 75 — 89).
С. Раєвський в статті «Невідома картина Т. Г. Шевченка» називає її «Дівчина, що розмовляє з козаком» («Літературна газета», 1936, № 41).
Попередні місця збереження: Київський державний музей російського мистецтва, ГКШ.
1939 р. експонувалася на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 163); 1951 р. — на виставці образотворчого мистецтва Української РСР у Москві (Каталог, стор. 104).
Селянська родина
Селянська родина. Полотно, олія (60 ? 72,5). [Н. р. V 1843].
В каталозі Республіканської ювілейної шевченківської виставки зазначено, що справа внизу був підпис автора: Шевч..... (Каталог, стор. 36, № 174). Очевидно, що під час реставрації підпис було пошкоджено, і зараз наявність його встановити неможливо.
В рецензії на видання, присвячені Т. Г. Шевченкові, М. В. Шугуров згадує: «...нам случалось видеть еще одну картину Шевченка, писанную масляными красками: она изображает малоросса, сидящего у хаты на присьбе. Прежде картина эта принадлежала С. С. Гулаку-Артемовскому, от которого перешла к М. М. Лазаревскому, а теперь она находится у его племянницы г-жи О. Ф. Лазаревской (в дер. Побиванке, Гадяцкого уезда)» («Киевская старина», К., 1893, июнь, стор. 535).
22 вересня 1845 р. в листі І. В. Гудовського до Шевченка зазначалося: «Єзучевський і Галуза вам кланяються. Картина ще не розіграна» («Україна», 1925, кн. I — II, стор. 83 — 84).
Про цю ж картину в листі до Шевченка від 17 січня 1857 р. М. М. Лазаревський писав: «Картина твоя, что ты сделал когда-то для Езучевского, досталась мне в лотерею» («Киевская старина», К., 1901, февраль, стор. 286).
Сам же Шевченко на повідомлення М. М. Лазаревського 22 квітня 1857 р. відповів: «Яка там моя картина була у Єзучевського, єй-богу, не знаю. Розиграли, кажеш, в лотарею, і вона досталася тобі» (т. VI цього видання, стор. 132).
Оскільки відомо, що, крім «Селянської родини», у М. М. Лазаревського інших олійних картин Шевченка не було, є підстава вважати, що в рецензії йдеться про картину «Селянська родина».
Тому свідчення про приналежність цієї картини С. С. Гулаку-Артемовському сумнівне.
Ескізи до картини див. в альбомі 1839 — 1843 pp. (№ 164, 188, 197, 199), які і є підставою для датування.
О. П. Новицький називає дану картину «Родинна сцена коло хати» (О. Новицький, Т. Шевченко, К., 1930, табл. XVI).
Попередні місця збереження: власність В. О. Єзучевського, М. М. Лазаревського, Ф. М. Лазаревського, О. Ф. Лазаревської, М. І. Янжул, ВІМШ, ГКШ, КДМУМ, ЦМШ.
1939 р. експонувалася на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 174); 1951 р. — на виставці образотворчого мистецтва Української РСР у Москві (Каталог, стор. 104)
В гаремі
В гаремі. Брістольський папір, акварель (24,7 ? 20). 1843.
Внизу зліва червоною фарбою дата і підпис автора: 1843. Т. Шевченко. На звороті чорнилом напис: В гаремі.
У ленінградському виданні повісті Т. Г. Шевченка «Художник» вміщено репродукцію цієї акварелі з помилковим визначенням: «Копия с карт. К. П. Брюллова. /29/ 1841 — 1843 гг. Масло» (Т. Г. Шевченко, Художник, Л., 1939, між стор. 96 і 97). Ескізи на цю ж тему див. № 252, 280, 281, 282.
Попередні місця збереження: ЧМТ — № 146, ЧІМ, ГКШ.
Портрет художника-баталіста Олександра Євстахійовича Коцебу
Портрет художника-баталіста Олександра Євстахійовича Коцебу. Папір, акварель (27,9 ? 22,5). 1843.
Зліва внизу олівцем дата і підпис автора: 1843. Т. Шевченко.
Опублікований І. Айзенштоком під невірною назвою «Художник-баталіст К. А. Зауервейд» («Литературное наследство», М., 1935, № 19 — 20, стор. 443), в інших літературних джерелах зустрічається під назвою «Портрет О. І. Зауервейда» (С. Є. Раєвський, Життя і творчість художника Тараса Шевченка, X., 1939). Однак художнику О. І. Зауервейду в 1843 р. минув 61 рік, що явно суперечить вікові портретованої Шевченком особи, а його синові Миколі Олександровичу Зауервейдові — також художнику-баталісту — було в цей час лише 7 років. Особа художника К. А. Зауервейда, як зазначає І. Айзеншток, не відома.
Наявність у портретованого вусів свідчить про те, що це колишній військовий. Серед художників-баталістів того часу з військових могло бути лише чотири особи: Б. П. Віллевальде, В. Ф. Тімм, П. Т. Борисполець і О. Є. Коцебу. В 1843 р. перші два були за кордоном, а зовнішність Бориспольця не відповідає портретованому. За свідченням М. О. Рамазанова, Борисполець був низький на зріст, брюнет («Материалы для истории художеств в России», М., 1863).
Отже, ймовірно, що на портреті зображений художник О. Є. Коцебу, що підтверджується повною схожістю портретованої особи з портретом Коцебу 1849 р. роботи художника Є. Р. Рейтерна, що зберігається в Російському музеї в Ленінграді.
Цей малюнок як портрет Коцебу опублікований в статті М. І. Мацапури «До історії двох портретів» («Україна», К., 1953, № 2, стор. 29).
Попередні місця збереження: ДЛМ, ЦМШ.
1939 р. експонувався на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 117).
Смерть Потьомкіна
Ілюстрація
Сліпа з дочкою
Сліпа з дочкою. Автоілюстрація до поеми «Слепая». Папір, олівець, сепія (21,5 ? 17,8). [1842].
Малюнок відповідає таким словам поеми:
«Как у кладбища, у ворот
Сидит скорбящая слепая
И псальму грустную поёт.
Она поёт, а молодая
Дочь нещастливицы моей
Головкой смуглою прильнула
К коленям матери своей;
Тоски не ведая, заснула
Сном непорочной простоты»

Датується часом написання поеми.
На звороті рисунок «Гілля дуба»
Попередні місця збереження: РМ, Історичний музей ім. Гр. Сковороди у Харкові, ГКШ, ЦМШ.
Катерина
Катерина. Полотно, олія (93 ? 72,3). [Літо] 1842.
Справа внизу чорною фарбою дата і підпис автора: 1842. Т. Шевченко. Під ними червоною фарбою другий авторський підпис: 1842. Т. Шевченко.
Картина виконана на тему однойменної поеми Т. Шевченка.
Про створення цієї картини Т. Г. Шевченко повідомляє в листі від 25 січня 1843 р. до Г. С. Тарновського: «...намалював я се літо дві картини і сховав, думав, що ви приїдете... Але Скобелєв таки пронишпорив і одну вимантачив, а друга ще в мене, ...то я думаю послать її до вас, а що вона буде коштувать, то це вже ваше діло... Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче...» (т. VI цього видання, стор. 26 — 27).
В листі до Г. С. Тарновського є начерк цієї картини (див. рис. № 283).
Попередні місця збереження: збірка Г. С. Тарновського, ЧМТ — № 427, ЧІМ, ГКШ, ЦМШ.
1939 р. експонувалася на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 138); 1951 р. — на виставці образотворчого мистецтва Української РСР у Москві (Каталог, стор. 104).


Матеріал взято з Мистецької сторінки

Поділитись
| додано: 10/03/2009 | root |
Новини
06 січ.
Де не стоятиму - вистою
17 вер.
18 вересня 2013 року відбудеться відкрите засідання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору
04 вер.
Наливайченко просить Генпрокуратуру захистити права реабілітованих жертв політичних репресій
24 лип.
Щорічний мистецький захід "Толока в Легедзине" цього разу 10 серпня 2013 р.
24 лип.
24 липня 2013, Київ, Майдан Незалежності. ПЕРШИЙ ФЛЕШМОБ-ЗАПРОШЕННЯ НА ЕТНО-ФЕСТИВАЛЬ "ЖНИВА 2013. ДОМОТКАНЬ"
22 черв.
Музей Івана Гончара - 22-23 червня, фестиваль «КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ»
22 черв.
Музей Івана Гончара - 22 червня, відкриття виставки «Микола БУДНИК – майстер, художник, поет»
22 черв.
Музей Івана Гончара - 20 червня, відкриття виставки Надії Вінарської-Марченко «Я СВІЙ ЧАС У ВИШИВКАХ ЛИШАЮ...»
15 квіт.
ПРЕС-РЕЛІЗ - В МУЗЕЇ ІВАНА ГОНЧАРА - 16 КВІТНЯ 2013 РОКУ О 17:00 відбудеться творчий вечір ЛІРНИКА ЯРЕМИ
13 квіт.
Вільна дискусія "Сила ненасильницького спротиву. Спогади про Норильське повстання 1953 р."
13 квіт.
24 квітня 2013 р., 11:00 Будинок Вчителя. Круглий стіл, присвячений 95-й річниці Української Держави (Гетьманату П.Скоропадського)
20 лют.
АКЦІЯ Громадського об’єднання «Українська Справа» «ХОЧЕМО ЧИТАТИ ПРЕСУ УКРАЇНСЬКОЮ»
31 січ.
"Патріотами не народжуються, а стають", – Вадим Васильчук
18 січ.
Допоможи встановити меморіальну дошку воїнам Армії УНР
20 груд.
У Харкові міліція затримала 22-х учасників ходи на підтримку Павліченків
14 лист.
They are not killers! - справа Павлiченків.
Внески товариства та благодійні внески людей, які хочуть підтримати нас і нашу діяльність.
 
maidan.org.ua
Дитячо-юнацький еколого-туристичний клуб <Екотур>
Контакти:
Для запитів:question(at)spas.in.ua
Осавул БКБЗ"Спас":vadymyrko(at)spas.in.ua
 +38 (063) 841 44 60
Прес-служба:press(at)spas.in.ua
 +38 (093) 648 11 50
Діяльність | Новини | Світлини | Цікаве | Форум
Події | Спорт | Вишколи | Культура | Контакти
 Розробка та дизайнування - "web-design samsobisam"