У своїй статті Володимир В’ятрович пише, що зібрані чекістами документи сьогодні є майже головним джерелом історії УПА. Також історик порівнює спроби Табачника викреслити з підручників історію УПА чи Хорошковського закрити архіви із аналогічним неуспішним замовчуванням в радянські часи. Історик переконаний, що вільний доступ до архівів і інформації про УПА, яка там зберігається, засвідчує величезний розмах діяльності визвольного руху і протистояння радянському тоталітаризму. Це побачили і керівники КГБ СРСР, які спершу доручили зібрати матеріали про ОУН-УПА, а потім їх повністю засекретили. Він розповів, що радянській владі не вдалося повністю замовчати діяльність визвольного руху через активність українців за кордоном. Тому КГБ захотів для власної «слави» зібрати докупи конфісковані в УПА матеріали та власні матеріали про переслідування діячів визвольного руху. Робота розпочалася за вказівкою голови КГБ УРСР В. Нікітченка 28 серпня 1959 року, а завершилася наприкінці 1963 року. Але навіть подача документів про масштаб боротьби з УПА як «сторінок слави чекістів» засвідчувала масовість та завзятість українського визвольного руху. Тож радянська влада знову повернулася до тактики замовчування. «Подвиги» чекістів знайшли своє відображення виключно у спеціальних підручниках, виданих Вищою школою КГБ ім. Ф. Дзержинського, доступ до яких мали лише співробітники спецслужби, — розповів В’ятрович. «Проте радянський тоталітаризм не зміг замовчати і спотворити діяльність визвольного руху. Про це варто пам’ятати всім нинішнім чиновникам, хто намагається закрити архіви, викреслити з підручників факти про УПА чи знову намагатися звинуватити їх у «злочинах проти тоталітарного режиму», — додав у коментарі історик Володимир В’ятрович. Докладніше про це можна прочитати у статті Володимира В’ятровича «Пам’ятник ворогу, або як КГБ писав історію УПА» із серії для ТСН.ua Історія з грифом «Секретно» http://tsn.ua/analitika/pam-yatnik-vorogu-abo-yak-kgb-pisav-istoriyu-upa.html або на сайті Центру досліджень визвольного руху. Загалом укладена КГБ колекція матеріалів на сьогодні складається з 242 томів (103 томи у справі №372, 88 — у справі 376, 51 — у справі 398, серед них 10 томів документів, скопійованих за архівів польської комуністичної безпеки). Крім документів, справи містять унікальну колекцію фотографій (кілька тисяч, зібраних в окремих 15 томах), повну добірку графічних робіт відомого повстанського художника Ніла Хасевича (її передано до музею Великої вітчизняної війни), негативи фотографій, колекція фіктивних і справжніх печаток різних органів влади, зібраних підпільниками, типографські шрифти, що використовувалися в підпільних друкарнях. На жаль, частина з надзвичайно цінних матеріалів потрапила під ніж, — розповідає В’ятрович, — за наказом № 00150 у 1990 році знищено оперативно-розшукові справи «Берлога» на Провід ОУН в Україні (з понад 30 томів лишилося лише 8) та на Романа Шухевича (з 13 томів справи залишився лише 1). Більшість із цих матеріалів можна побачити в інформаційно-довідкових залах (відкритому електронному архіві) СБУ (Київ, вул. Ірининська, 4 та у всіх обласних центрах), у Києво-Могилянській академії, Львівському національному університеті імені Івана Франка, Центрі досліджень визвольного руху. Також оригінали цих матеріалів повинні бути доступними на запити зацікавлених у читальному залі Архіву СБУ (Київ, вул. Золотоворітська, 7). Прес-центр Центру досліджень визвольного руху history@cdvr.org.ua тел./факс: +380 32 299-45-15, +380 63 628-68-69 Майдан