Початок. Від початку пропагандивної боротьби проти СРСР, ОУН, а згодом і УПА розробили низку методів та основних понять які описують та характеризують радянську державу. На Західноукраїнських землях, де особливо гостро відчувався окупаційний характер СРСР, нова влада була перш за все тоталітарним режимом. Щоб зрозуміти як формувався образ більшовицького режиму, потрібно розглянути окремо ідейно-політичні, економічні, соціальні складові цього поняття, порівняти його з присутнім в роки війни на українських територіях нацистським режимом і політикою, розглянути різні складові в світлі джерел пропаганди і агітації ОУН та УПА. Всього в пропаганді існувало декілька основних кліше, які постійно використовувалися агітаторами, а також декілька тем та сюжетів які постійно зачіпалися. Вони і формували загальне уявлення і ставлення до існуючого режиму. 1.Імперіалізм Перший образ який мав схарактеризувати більшовицький режим та образ СРСР – це образ імперіалізму. Самі поняття імперіалізму, московського, більшовицького імперіалізму розкриті в багатьох окремих брошурах: „Більшовики – російські імперіалісти”, „Колоніальна господарська політика більшовицького імперіалізму”, „Історичний шлях російського імперіалізму”, „Ленінізм як ідеологія російського імперіалізму”, „Шлях російського імперіалізму”, тощо. Ці брошури виходять вже як пояснення, додаток до „Маніфесту ОУН”(1940), в якому хоча й у вигляді гасел і демагогічних пропагандивних понять, але все ж викладено основні принципи подальшої політики ОУН та згадані терміни . Сам же Маніфест першим пояснює що ж це за імперіалізм проти якого бореться ОУН. По-перше, це один з політичних укладів сил у світі, що „насильно здавлює вартісні та життєздатні народи” . Більшовизм – це один з видів московського імперіалізму „що довів національно-політичний, релігійний, культурний, соціальний і господарчий гніт до крайніх меж” . За визначенням, імперіалізм, в широкому розумінні – державна політика, спрямована на завоювання територій, колоній, або встановлення політичного й економічного контролю над іншими державами . Яких же ознак набуває сталінізм, ленінізм і більшовизм в пропагандивних брошурах? 1. По-перше, посилаючись на виступ Сталіна, в якому говорилось про першість російського народу в Радянському Союзі , автори брошур роблять логічні висновки щодо того, що СРСР може вважатися спадкоємцем Російської імперії. І те що вони „віднекуються від титулу наслідників російських царів” йде врозріз з „пропагандивними кличами, за допомогою яких вони намагаються здобути світ… і послідовно сповнять заповіти творців російської імперії” . Висвітливши всі завоювання, здобутки і плани держави від Московського царства аж до Жовтневої революції, читачів підводять до висновку, що СРСР, по-перше, намагається повернути всі землі що колись були в складі Російської держави, а по-друге, здійснити усі ті загарбницькі плани, які існували ще напередодні Першої Світової війни: „Росія хоч і по більшовицькій революції, не змогла, й далі свідомо не хоче визволитися з втертих шляхів і методів російського імперіалізму, шляхів що їх визначили географічне положення і вікові традиції російської державності” . 2. СРСР – держава, що утворилася шляхом насилля: „Процес її творення проходив по мільйонах трупів робітників, селян і інтелігенції, шляхом підбою багатьох самостійних народів” . Отже, звідси логічно читачів підводять до того, що СРСР творився так само як і решта імперій. 3. СРСР – країна в якій відбувається національне, економічне і соціальне гноблення: „Народи СССР є предметом колоніяльної грабежі і призначені на національну загладу. … держава наскрізь імперіалістична, в якій відбувається національне гноблення і колоніальний грабіж” . Наведені вище тези можна зустріти в різному вигляді майже у всіх брошурах чи статтях пропаганди ОУН та УПА присвячених темі більшовицького імперіалізму. Фактично вони підтверджують те поняття, яке ми визначили спочатку. Пропагандивна література присвячена конкретно цій тематиці розглядала питання з різних ракурсів. Наприклад в історичних статтях більший акцент робився на тяглість і нерозривність з Російською імперією, Московським царством. В такому випадку основними аргументами мали стати факти політики цих держав щодо українських земель: „…ми констатуємо помилки минулого, щоб у майбутньому уникнути тих політичних авантюр, за які зараз козацький народ платить не лише своїм добром і життям, а й майном і національним знищенням” . Статті, що описували господарську політику нового режиму більшу увагу приділяли проблемі колективізації. Більшовики подавалися як експлуататори, що наживаються з українських земель. „..основною причиною, яка штовхнула Сталіна на шлях колективізації, не була його журба про дійсні інтереси селян – журба про їх вищий життєвий рівень, про їх нелегку працю, не журба про соціалізм взагалі, але власні імперіалістичні розрахунки” . Зрозуміло що розкриттям всіх негативних сторін політики більшовизму все не завершувалося. Читача підводили до думки, що в цій ситуації силою що дійсно бореться з радянським імперіалізмом є ОУН: „ОУН бореться проти імперіалістів і імперій, де один пануючий народ поневолює культурно і політично ти визискує економічно інші народи” Окрім того що, було розкрито сам зміст поняття більшовицького імперіалізму в брошурах і різного роду статтях, ОУН вживає його в решті агітаційних матеріалів: листівках, кличах, лозунгах, на позначення і як пояснення всіх дій СРСР. Таким чином, цілком аргументовано населення отримувало додаткові підтвердження правильності поширюваної літератури. В тему поширення образу імперіалізму, в пропаганді, від періоду коли радянська армія почала контрнаступ з'явилася також нова дискусія в ідеологічній роботі – тема Третьої світової війни. Цей сюжет був популярним під час гутірок з місцевим населенням, в друкованих матеріалах під заголовками „Огляд міжнародної ситуації” . Так в одній з інструкцій щодо пропагандивного вишколу зазначається: „Довоєнний політичний уклад світу виразно вже оформився у два ворожі непримиримі блоки державі англо-саксонській і російсько-більшовицькій, які послідовно прямують до монопольного панування над світом” . Фактично на зміну нацистсько-німецького імперіалізму в пропаганді з'являється ще один ворог – англо-американський. Натомість більшовицький тільки посилив свої позиції. Джерела: Масловський В.И. З ким і проти кого воювали українські націоналісти в роки Другої світової війни. – Москва, 1999. – с.45 Маніфест – ГДА СБУ. – Ф.13. – Спр. 376 - т.4. – Арк.18 http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc1p/19474 - Імперіалізм. 24.05.10 Ковач А. Українська визвольна боротьба і „Власовщина” – Німеччина, 1948 – с.10 Шляхи російського імперіялізму. – ГДА СБУ. – Ф.13. – Спр. 376 - т.3. – Арк.160 Там само – Арк.171. Сталінсько-большевицький імперіалізм в світлі закордонної політики. – ГДА СБУ. – Ф.13. – Спр. 376 - т.3. – Арк.199 Там само. Російський імперіалізм. – ГДА СБУ. – Ф.13. – Спр. 376 - т.3. – Арк.92 Колоніальна політика більшовицького імперіалізму. – ГДА СБУ. – Ф.13. – Спр. 376 - т.3. – Арк.39 Більшовики в боротьбі з українським народно-революційним рухом. – ГДА СБУ. – Ф.13. – Спр. 376 - т.3. – Арк.449 Jeffrey Burds The Early Cold War in Soviet West Ukraine, 1944-1948 – p.20-21 Про політичне положення. – ГДА СБУ. – Ф.13. – Спр.376. – т.11. – Арк.22