work news gallery interesting forum
19 березня, вівторок, 2024 р.Б.
"Патріотами не народжуються, а стають", – Вадим Васильчук

Вадим Васильчук про патріотизм - Завантажити відео
Київ – Організатор щорічного живого ланцюга до Дня Соборності, осавул Братства козацького бойового звичаю «Спас» Вадим Васильчук переконаний у тому, що патріотизм у молоді потрібно виховувати. Цього не варто чекати від держави, але вимагати варто, вважає він.
 
– Чи можна вважати, що сьогодні більшість молодих українців є патріотами?
 
– Можна. Але коли я нещодавно був на ефірі «5 каналу», то перше, що нам показали, – це конфлікт в Одесі між умовно патріотами Заходу і умовно патріотами Сходу у День Соборності. У кожного з них був свій патріотизм. Тому і для себе ми маємо розуміти, що ми бачимо у цих словах, як ми в це віримо і наскільки він виховується у державі.
 
– Люди на вулиці постійно відповідали, що це від народження має даватись, інші – що це пов’язано з матеріальним станом країни, в якій людина перебуває. Яке значення у слово «патріотизм» вкладаєте Ви?
 
– Це все виховується. Патріотизм має значення, коли його виховують з дитинства: батьки, школа, університет, певний соціум. Ніколи не можна сказати, що патріотом народжуються. Ні, такого не буває. Це лише гарний вислів. А патріотизм ми виховуємо завжди і у всіх.
​​
– Політики вважають, що держава відіграє чи не вирішальну роль у формуванні людини як патріота. Чи погоджуєтеся Ви з цим і чи громадські організації можуть впливати на формування патріотизму у молодих людей? Чи, можливо, це їхня особиста справа?
Політики взагалі люблять завжди перекладати відповідальність на когось

– Політики взагалі люблять завжди перекладати відповідальність на когось. І оскільки зараз більшість з них є в опозиції, то відповідно вони вважають, що держава це повинна робити. А оскільки держава у нас під іншим керівництвом , то вони мають бути активною опозицією і якраз сприяти цьому вихованню, а не перекладати одразу цю відповідальність на когось. В першу чергу – це особистісний початок.
 
Друге – громадський рівень. Що ми зараз і робимо, зокрема, кожного року акцією на День соборності «Живий ланцюг Соборності». Якби це не було таким цікавим проявом, яскравим і у ньому не було б якоїсь родзинки, то він би не поширився по всій Україні. На нього не звертали б стільки уваги ЗМІ і в першу чергу на нього б не прийшла і молодь, і старше покоління (яке приносить їм пам’ять уже 90-х років). Але приходять жінки і чоловіки , які приносять прапори ще з 90-х років, і кажуть, що вони дуже раді, що знову є оцей запал у цих молодих людей , який був у 90-х роках.
 
– Як Ви вважаєте: шкільна освіта і вчителі впливають якимось чином на виховання патріотизму?
Ми втрачаємо цю освіту і відповідно не маємо можливості виховувати свою молодь

– Звичайно, школа може впливати. Прем’єр-міністр Сингапуру Лі Куан Ю якраз говорить: віддавати школи не можна у жодному раз, адже все відбувається базово (і виховання того ж патріотизму). Цей політик якраз створював заново націю, бо сингапурської нації і народу фактично не існувало: було кілька національних меншин, з яких він зробив один народ. Щороку у них випускається 30 тисяч школярів (скільки у нас, я не знаю, хоча думаю, що теж дуже багато). І цей кожен рік – це нові люди, які вже приходять у суспільство з певною базовою освітою.
 
А ми цю освіту віддали нашому зовсім неповажному міністрові Табачнику, якого я не вважаю людиною, яка має право викладати. Тому ми втрачаємо цю освіту і, відповідно, не маємо можливості виховувати свою молодь.
 
– Попри все, лишаються ті, котрі не відчувають себе патріотами. На Вашу думку, що їм заважає сказати: «Так, я патріот»? Які це бар’єри?
Цього не варто чекати від держави, але вимагати варто

– Насамперед – це взяти на себе відповідальність. Я згоден, що цього не варто чекати від держави, але вимагати варто. Водночас я не згоден, що держава цим не займається. Якщо ми громадською позицією, яку ми виховуємо чи у молоді чи у батьків, які будуть прагнути, щоби їхні діти були патріотами, вони мають вимагати від держави, щоб вона займалась цим вихованням і у тому саме руслі,у якому вони це бачать. А вже зобов’язання держави якраз витворити єдину позицію для всієї країни, а не так, що східні регіони ми виховуємо по-одному, а західні – по-іншому.
 
Треба не чекати, треба брати на себе відповідальність і діяти. Бо коли запитують чи є ти патріотом, відповісти важко, бо ти мусиш взяти на себе відповідальність і сказати: «Так, я дію. Так, я щось зробив». А побігати з вишиванкою, як це роблять у нас і багато громадських діячів і політиків, які ж потім все, що бачать, «бачать собі у кишеню», то тут до патріотизму дуже далеко.
​​
– А от вшанування бою під Крутами – це черговий привід для популізму політиків і громадських організацій чи такі речі впливають на виховання патріотизму у молоді?
Ми чомусь завжди сприймаємо Крути як якусь поразку, трагедію, але ж ми перемогли у тому бою

– Впливають. Але дивлячись як. Якщо прийти і вкотре помахати прапорами під пам’ятником героям Крут, поставити чи покласти квіти та проговорити гучні слова (так, як у нас відбуваються всі дати для нашого політикуму), і на цьому все, тоді це проста політизація. Краще прийти туди і привести молодь та зробити на цьому великому засніженому полі табір – хай вони відчують, як тим хлопцям було у ті дні.
 
Ми так робили зі своїм товариством: привозили туди хлопців і дівчат. Які ночували там. І коли навіть у наметах і спальниках ми розуміємо, що холодно нам, то тоді задумуєшся, як було тим хлопцям, які були у шинелях на цій промерзлій землі і чекали тих ворогів, які ідуть на їхню землю, і скільки їм треба було тоді мати мужності, терпіння і сили волі, щоб там бути і готуватись до того бою.
 
Ми чомусь завжди сприймаємо Крути як якусь поразку, трагедію, але ж ми перемогли у тому бою. Мало того, ті студенти на певний час зупинили військо Муравйова, і воно відійшло.
​​ 
– Але у нас політики люблять не лише займатися популізмом, але і культивувати образ України, яка ділиться Схід і Захід. Чи є різниця, власне, між патріотизмом на Лівому березі України і на Правому?
 
– Коли ми робили акцію перший раз і продовжуємо її робити, то я постійно підкреслюю, що у нас немає поділу, і ми це показуємо, коли виходимо туди усміхнені з Донецька, Києва, Чернігова, Криму і своїми серцями та руками тримаємось. Коли по всій Україні за шість років майже у кожному обласному центрі з’явились такі акції, то де ж та різність? І тут єдність різних віків, бо приходить і молодь, і старші люди. Цього року ми робили таку акцію і за кордоном, що б українці у світі також продемонстрували, що єдині.
 
– Але патріотизм – це коли ти сказав, що ти патріот, чи коли ти щось для цього робиш?
 
– Має бути думка, слово і дія. Інакше це будуть пусті слова.
 
– А чи є якийсь рецепт, за яким з молодих українців можна зробити патріотів?
Треба працювати щодня над цими серцями і душами цих дітей

– Треба працювати щодня над цими серцями і душами цих дітей, хлопців та дівчат, від найменшого до найстаршого віку. Якщо постійно з ними працювати, спілкуватися, вчити їх, то вони загоряться нею. Ми матимемо дуже багато патріотів цієї держави, які збудують, змінять її так, як вони будуть її бачити.
 
– А на особистому рівні як людина має самовдосконалюватися, щоб бути патріотом?
 
– Читайте, вчіться. У нас дуже багата історія, і дуже багато прикладів перемог, а і багата культура, завдяки осягненню якою ми можемо спокійно ставати патріотами своєї країни.
Джерело: Радіо Свобода

Поділитись
| додано: 31/01/2013 | vadym.kononenko |
Новини
06 січ.
Де не стоятиму - вистою
17 вер.
18 вересня 2013 року відбудеться відкрите засідання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору
04 вер.
Наливайченко просить Генпрокуратуру захистити права реабілітованих жертв політичних репресій
24 лип.
Щорічний мистецький захід "Толока в Легедзине" цього разу 10 серпня 2013 р.
24 лип.
24 липня 2013, Київ, Майдан Незалежності. ПЕРШИЙ ФЛЕШМОБ-ЗАПРОШЕННЯ НА ЕТНО-ФЕСТИВАЛЬ "ЖНИВА 2013. ДОМОТКАНЬ"
22 черв.
Музей Івана Гончара - 22-23 червня, фестиваль «КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ»
22 черв.
Музей Івана Гончара - 22 червня, відкриття виставки «Микола БУДНИК – майстер, художник, поет»
22 черв.
Музей Івана Гончара - 20 червня, відкриття виставки Надії Вінарської-Марченко «Я СВІЙ ЧАС У ВИШИВКАХ ЛИШАЮ...»
15 квіт.
ПРЕС-РЕЛІЗ - В МУЗЕЇ ІВАНА ГОНЧАРА - 16 КВІТНЯ 2013 РОКУ О 17:00 відбудеться творчий вечір ЛІРНИКА ЯРЕМИ
13 квіт.
Вільна дискусія "Сила ненасильницького спротиву. Спогади про Норильське повстання 1953 р."
13 квіт.
24 квітня 2013 р., 11:00 Будинок Вчителя. Круглий стіл, присвячений 95-й річниці Української Держави (Гетьманату П.Скоропадського)
20 лют.
АКЦІЯ Громадського об’єднання «Українська Справа» «ХОЧЕМО ЧИТАТИ ПРЕСУ УКРАЇНСЬКОЮ»
31 січ.
"Патріотами не народжуються, а стають", – Вадим Васильчук
18 січ.
Допоможи встановити меморіальну дошку воїнам Армії УНР
20 груд.
У Харкові міліція затримала 22-х учасників ходи на підтримку Павліченків
14 лист.
They are not killers! - справа Павлiченків.
Внески товариства та благодійні внески людей, які хочуть підтримати нас і нашу діяльність.
 
maidan.org.ua
Дитячо-юнацький еколого-туристичний клуб <Екотур>
Контакти:
Для запитів:question(at)spas.in.ua
Осавул БКБЗ"Спас":vadymyrko(at)spas.in.ua
 +38 (063) 841 44 60
Прес-служба:press(at)spas.in.ua
 +38 (093) 648 11 50
Діяльність | Новини | Світлини | Цікаве | Форум
Події | Спорт | Вишколи | Культура | Контакти
 Розробка та дизайнування - "web-design samsobisam"