Ці слова - констатація сучасної української дійсності…

Так вже склалося, що у нашій державі є кілька проблем, якими прийнято маніпулювати перед виборами або у переломні моменти сучасної української історії (коли політики не можуть щось узгодити). До них належить і питання визнання заслуг воїнів УПА та Червоної Армії рівноцінними для нашої держави.

Початок вересня (місяць, насичений подіями з історії Другої світової війни) - саме такий час.

Крім того – скоро вибори, і кожен день, що наближає нас до того моменту, підіймає у повітря старі наболілі проблеми і роздмухує їх до неочікувано великих розмірів.

Політикам взагалі властива гіперболізація цього питання. Згадати б лише, які перипетії відбувалися у Верховній Раді, коли Президент у квітні минулого року вніс законопроект «Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України 20 - 90-х років ХХ століття”. А це саме і є одне з питань національної пам’яті. Звісно, щодо цього закону могло б бути багато зауважень, адже він передбачає фінансові пільги, а це завжди викликає підозри, але моральне визнання має бути.

Кажуть, що у війні немає переможців… Про це варто не забувати не лише 22 червня (у День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні) чи 23 серпня (у Загальноєвропейський День пам’яті жертв усіх тоталітарних та авторитарних режимів), але й у будній день, коли на вулиці зустрічаєш стару людину.

Формально в Україні існує Інститут національної пам’яті, який мав би займатися такими питаннями і, можливо, тоді сучасним Геббельсам не вдавалося б розламувати нашу національну пам'ять на західну і східну, або упівську чи червоноармійську. Ми шанували б тоді ветеранів просто за те, що вони боролися за наше мирне майбутнє.

До речі, приклад того, що на державному рівні це питання багато в чому є просто вигідною спекуляцією – те, що у деяких сім’ях один із братів був упівцем, а інший вояком українського підпілля – і це не робило їх ворогами.

Минуле має стати уроком, але той урок треба вміло викласти, тому, ми, БКБЗ «Спас» як громадська організація і як гурт патріотів своєї країни, вшановуємо пам'ять усіх, хто боровся за наше мирне майбутнє (не розділяючи їх на воїнів УПА чи Червоної Армії) та будемо робити все можливе, щоб поширювати інформацію про суперечливі моменти української історії або ті, які через певні обставини замовчувалися.



підготувала: О.Ворожбит - політолог, НаУКМА