work news gallery interesting forum
14 грудня, п'ятниця, 2018 р.Б.
Морська піхота - боєздатна, але малочисельна

Напередодні розгляду на РНБО питання про фінансування армії ми пропонуємо репортаж про життя однієї її частини. Це погляд журналіста Анатолія Бондаренка з середини. Він провів тиждень в елітному окремому батальйоні морської піхоти в Феодосії. Конфлікт почнеться у Севастополі, де розташовані 14 тисяч військових ЧФ Росії. Їх підтримають 4 тисячі морських піхотинців з Новоросійська та 5 тисяч солдат із Кубані. Так створиться українсько-російський фронт у Криму.

Такий сюжет був показаний на російському каналі Рен-ТВ у кінці вересня. Російські телевізійники не забули зробити ремарку: у військових частинах Криму служать виключно націоналісти-западенці, які влаштовують пекельні умови усьому російському на півострові.

Рен-ТВ наводить цифри – відсіч російській агресії даватимуть 5 тисяч військових, які входять у склад двох бригад Збройних сил України у Криму, плюс дві бригади такою ж загальною кількістю будуть спішно перекинуті з Миколаєва та Дніпропетровська.

До цих 10 тисяч додають ще 4 тисячі українського морського і сухопутного спецназу – вони, власне, і повинні зустріти перший удар в Криму.

З цих чотирьох тисяч одними з перших у бій вступлять кількасот бійців окремого батальйону морської піхоти, який базується у Феодосії. Я поїхав туди, щоб побачити на власні очі цих лютих бандерівців.

Бетонкою повз КПП у частину заїздить старенький, але доглянутий "москвич" блакитного кольору. Усі машини у морпіхів скромні – це іномарки, яким за 20 років, "лади" або спадщина радянського автопрому.

О шостій, коли ще темно, матроси шикуються на плацу. Спершу бігають – не менше трьох кілометрів. Коли пробігають повз штаб, радують офіцерів кричалками, які придумані ще в морській піхоті СРСР:

"Словно пуля пролетает, пробегает волчья стая...".

При цьому у батальйоні знають і поважають іншу спадщину – йдеться про 1-й та 2-й гуцульські полки, які входили до кладу бригади морської піхоти УНР.

Туди брали фізично витривалих уродженців Карпат – з числа тих, що сплавляли ліс Прутом і Черемошем.

Зараз ліс уже давно не сплавляють річками, але я цікавлюся: чи правда, що служити в Крим беруть виключно хлопців із Західної України? Мовляв, бачив про це по російському ТБ.

Посміхнувшись, майор Юрій Єрьоменко – мій гід по частині – розповідає, що останні роки строковиків набирають з шести областей. Це Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Луганська, Донецька області та Крим.

Два роки тому створили роту на честь гуцульських морських піхотинців: близько 70 чоловік набрали з Прикарпаття. Експеримент сподобався як в частині, так і в області, де до служби в армії традиційно ставляться з повагою – вже є попередня домовленість, що подібна рота (одна з трьох, на які ділиться батальйон) буде набрана і в цьому році.

Я цікавлюсь у офіцера-інструктора, капітана із помітно збільшеними кісточками на кулаках (сто відсотків, боксер або рукопашник), чи припускає він можливість конфлікту з Росією.

"Не вірю, що вони будуть з нами воювати, – каже капітан. – Ми знаємо один одного, тренуємося на одних полігонах, вони нам навіть методичну літературу дають. З досвіду в Чечні, наприклад". Взагалі ж на такі теми тут не дуже люблять говорити.

Після перевдягання матроси виходять на плац перед приміщенням штабу. Сержанти ретельно, з усіх боків, обдивляються у бійців черевики. Потім марширують до їдальні.

З харчуванням за останні роки стало набагато краще. Це один із небагатьох прикладів вдалих реформ у армії. Усім процесом готування їжі – завезенням продуктів, прибиранням їдальні тощо – займаються працівники місцевої приватної фірми, яка виграла тендер. Денний бюджет на матроса – 36 гривень. По дев'ять на сніданок та вечерю, і 18 на обід з трьох блюд.

Якість їжі цілком пристойна, страви різноманітні. Дають і печінку, котлети, і навіть м'ясо.

У приміщенні, де живуть морпіхів, парко. "Казарма як казарма, тут навіть запах не дуже сильний", – каже супроводжуючий офіцер. Навколо ідеально заправлені матроські ліжка, стелажі з касками та протигазами, у сусідній збройовій кімнаті автомати.

Коли до приміщення входить офіцер, черговий командує "шикуйсь!". Команди віддають українською, але говорять між собою і матроси і офіцери як вийде – переважно суржиком або кримським варіантом російської.

На стінах багато фотографій з навчань в Україні та за кордоном: тут бійці висаджуються на БТРах з десантного корабля "Костянтин Ольшанський" (названого, до речі, не на честь бандерівця, а на честь радянського десантника, який загинув під час визволення Миколаєва), а там – беруть участь у "бою в місті", яке збудоване на території військової бази у Данії.

Всі офіцери, що побували на подібних навчаннях за кордоном, переконані у їхній користі. Принаймні можна відчути різницю між нашою технікою з 60-80 років минулого сторіччя, і сучасною зброєю та обладнанням у країнах-членах НАТО.

Єдине, у чому наші солдати можуть дати сто очків вперед, це витривалість і фізичні дані – каже мій співбесідник. Не в останню чергу через те, що феодосійські морпіхи бордюри не фарбують. Окрім вранішньої зарядки, щодня заняття з рукопашки.

Матроси розказують, що часто виїздять на полігон, на бойові стрільби із кулеметів, автоматів та гранатометів. Їм вочевидь подобається таке життя.

Можна припустити, що найбільш щасливі люди у частині – це матроси-строковики. Натомість ситуація з контрактниками – далеко не така райдужна. Їхня зарплата – 1000-1500 гривень, і вони є найбільшими жертвами недореформованої армії.

Без контрактника вже неможливо обійтись, але коштів, щоб забезпечити їм нормальне життя та службу, вочевидь недостатньо.

Більшість проблем у різних військових частинах виникають, якщо підготовка ведеться лише на теоретичному рівні – через нестачу коштів і палива, кажуть тутешні офіцери. Мовляв, коли не вистачає можливостей для належної бойової підготовки, погіршується дисципліна, а за цим і все інше.

Тут позитивно сприйняли практику публічних наказів про покарання, яку запровадив Гриценко, до речі.

Болюче місце морпіхів – проблеми з уніформою. Камуфляж матроса достатньо два-три рази випрати, і він починає розлазитися на шматки.

Нестача сучасного обладнання – ще одна постійна біль. У випадку батальйону морпіхів – це десантно-висадочні засоби. Через їх відсутність штурмова рота, що входить у склад батальйону, не може, наприклад, десантуватися із вертольотів, які зависають низько над землею.

"Більше проблем я не бачу, все інше – вирішимо" – каже підполковник з якимось упертим оптимізмом.

Слухаючи комбата, я згадую про події 2006 року, коли завдяки активістам КПУ та ПСПУ морські піхотинці залишилися без сучасного, модернізованого полігону.

Військові навчання "Сі Бриз-2006" були зірвані, а розвантажити воєнно-транспортний корабель “Advantage”, який доставив в Україну транспорт, стрілецьку зброю, будівельні матеріали і спецтехніку для удосконалення тренувальної бази Старокримського полігону ВМСУ, не вдалося.

Все це мало залишитися в Україні, але корабель відчалив зі своїм вантажем назад. "Чорні берети" морпіхів програли "в'язаним беретам" прихильниць Наталії Вітренко. Міліція, яка мала навести порядок у цій ситуації, самоусунулася (міністром тоді був Юрій Луценко).

До останнього часу морпіхам гріх було жалітися на бойову підготовку: вони проводили на полігонах від 180 до 220 днів на рік. У цьому ж році ситуацію вдалося врятувати лише завдяки тактичним навчанням, які відбулися на початку жовтня в Донузлаві.

Без сумніву, батальйон, у якому я"прослужив" 5 днів – боєздатний. Проте наївно було б вважати, що за однією елітною частиною можна робити висновки щодо всієї армії.

Ех, хоч ви і в тільняшках, хлопці, але занадто вас мало. З такою довжиною морських кордонів Україні потрібна щонайменш бригада морпіхів. А це приблизно п'ять таких батальйонів, як зараз.

"За умов достатнього фінансування, бригаду можна створити за півроку", – переконаний підполковник Андрій Андрєй.

Натомість ще рік-два того мізеру, який визначений в поточному державному бюджеті на армію, і про неї можна буде забути. Цікаво, наскільки швидко новий президент і його коаліція (чи скоріше новий прем'єр) зрозуміють, що їхня справжність буде залежати від існування боєздатних збройних сил?

Цікавлюся у підполковника, чи знає він про те, що Росія останнім часом підсилює свої військові підрозділи на південному напрямку. На базі 810-го полку російської морської піхоти, що базується у Севастополі, і двох батальйонів із міста Темрюк, створюється бригада.

Чорноморський флот з вересня знаходиться під оперативним керуванням Північно-Кавказського військового округу (мають досвід військових дій у Грузії), по російським ЗМІ йде антиукраїнська пропаганда.

Розказую, що декілька опитаних мною офіцерів частини не вірять у саму можливість такого розвитку подій…

Командир батальйону не уникає складної теми. І відповідає що: "не важливо, будуть це росіяни, чи інша країна. Батальйон має поставлені бойові завдання. І незалежно від того, з якого напрямку буде загроза для наших кордонів, ми свою задачу виконаємо".

Анатолій Бондаренко, громадський портал ZaUA.org

Поділитись
| додано: 20/11/2009 | Vorogbyt |
Новини
06 січ.
Де не стоятиму - вистою
17 вер.
18 вересня 2013 року відбудеться відкрите засідання Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору
04 вер.
Наливайченко просить Генпрокуратуру захистити права реабілітованих жертв політичних репресій
24 лип.
Щорічний мистецький захід "Толока в Легедзине" цього разу 10 серпня 2013 р.
24 лип.
24 липня 2013, Київ, Майдан Незалежності. ПЕРШИЙ ФЛЕШМОБ-ЗАПРОШЕННЯ НА ЕТНО-ФЕСТИВАЛЬ "ЖНИВА 2013. ДОМОТКАНЬ"
22 черв.
Музей Івана Гончара - 22-23 червня, фестиваль «КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ»
22 черв.
Музей Івана Гончара - 22 червня, відкриття виставки «Микола БУДНИК – майстер, художник, поет»
22 черв.
Музей Івана Гончара - 20 червня, відкриття виставки Надії Вінарської-Марченко «Я СВІЙ ЧАС У ВИШИВКАХ ЛИШАЮ...»
15 квіт.
ПРЕС-РЕЛІЗ - В МУЗЕЇ ІВАНА ГОНЧАРА - 16 КВІТНЯ 2013 РОКУ О 17:00 відбудеться творчий вечір ЛІРНИКА ЯРЕМИ
13 квіт.
Вільна дискусія "Сила ненасильницького спротиву. Спогади про Норильське повстання 1953 р."
13 квіт.
24 квітня 2013 р., 11:00 Будинок Вчителя. Круглий стіл, присвячений 95-й річниці Української Держави (Гетьманату П.Скоропадського)
20 лют.
АКЦІЯ Громадського об’єднання «Українська Справа» «ХОЧЕМО ЧИТАТИ ПРЕСУ УКРАЇНСЬКОЮ»
31 січ.
"Патріотами не народжуються, а стають", – Вадим Васильчук
18 січ.
Допоможи встановити меморіальну дошку воїнам Армії УНР
20 груд.
У Харкові міліція затримала 22-х учасників ходи на підтримку Павліченків
14 лист.
They are not killers! - справа Павлiченків.
Внески товариства та благодійні внески людей, які хочуть підтримати нас і нашу діяльність.
 
maidan.org.ua
Дитячо-юнацький еколого-туристичний клуб <Екотур>
Контакти:
Для запитів:question(at)spas.in.ua
Осавул БКБЗ"Спас":vadymyrko(at)spas.in.ua
 +38 (063) 841 44 60
Прес-служба:press(at)spas.in.ua
 +38 (093) 648 11 50
Діяльність | Новини | Світлини | Цікаве | Форум
Події | Спорт | Вишколи | Культура | Контакти
 Розробка та дизайнування - "web-design samsobisam"